аїд
Спостерігаю, як старістю вкрилися щоки мої від недоспаних днів
Скільки вже сталося зрощених бід, від яких повноцінно висок посивів
В мене небо в вогні, в мене очі в крові, я напружено схарений, робочі дні
Вивозити на спинах з хребцем перебитим камені з солі, що родом із сліз
Заробити на хліб, оплатити проїзд, я це знаю з дитинства, високо заліз
І цей йобаний трек ще у квітні мав вийти, тепер цим куплетом молю на лендліз
Ну скільки ще можна тут нити, заграло, навколо темніє, немає фіналу
Живу від години в годину лиш криком, що рве моє горло словами, що злість
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Поки титаном наповняться вени, застигне хребет, голова лиш деталь
Я їбашу руками тут змучену стелю, що небо закрила, вдихаю лиш гарь
Світло на вулиці вимкнули звірі, що в лісі готуються зжерти ту тварь
Що під столом проповзла і хоче на стіл, але гості нам винні ще за Азовсталь
Заруби на носу, що закрити тут рота можливо лише, коли власник поблід
Нерви як гніт, догорають швиденько і димом у небо здоров'ю в обхід
Тепер лиш машина керує руками, водій в неї зветься по імені злість
Коли дивлюсь на сонце, що гріє всі шрами, чекаю, коли передзвонить Аїд
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Скільки вже сталося зрощених бід, від яких повноцінно висок посивів
В мене небо в вогні, в мене очі в крові, я напружено схарений, робочі дні
Вивозити на спинах з хребцем перебитим камені з солі, що родом із сліз
Заробити на хліб, оплатити проїзд, я це знаю з дитинства, високо заліз
І цей йобаний трек ще у квітні мав вийти, тепер цим куплетом молю на лендліз
Ну скільки ще можна тут нити, заграло, навколо темніє, немає фіналу
Живу від години в годину лиш криком, що рве моє горло словами, що злість
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Поки титаном наповняться вени, застигне хребет, голова лиш деталь
Я їбашу руками тут змучену стелю, що небо закрила, вдихаю лиш гарь
Світло на вулиці вимкнули звірі, що в лісі готуються зжерти ту тварь
Що під столом проповзла і хоче на стіл, але гості нам винні ще за Азовсталь
Заруби на носу, що закрити тут рота можливо лише, коли власник поблід
Нерви як гніт, догорають швиденько і димом у небо здоров'ю в обхід
Тепер лиш машина керує руками, водій в неї зветься по імені злість
Коли дивлюсь на сонце, що гріє всі шрами, чекаю, коли передзвонить Аїд
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Credits
Writer(s): Otoy, андрій руденко
Lyrics powered by www.musixmatch.com
Link
Other Album Tracks
© 2024 All rights reserved. Rockol.com S.r.l. Website image policy
Rockol
- Rockol only uses images and photos made available for promotional purposes (“for press use”) by record companies, artist managements and p.r. agencies.
- Said images are used to exert a right to report and a finality of the criticism, in a degraded mode compliant to copyright laws, and exclusively inclosed in our own informative content.
- Only non-exclusive images addressed to newspaper use and, in general, copyright-free are accepted.
- Live photos are published when licensed by photographers whose copyright is quoted.
- Rockol is available to pay the right holder a fair fee should a published image’s author be unknown at the time of publishing.
Feedback
Please immediately report the presence of images possibly not compliant with the above cases so as to quickly verify an improper use: where confirmed, we would immediately proceed to their removal.