Завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Знову покличе мене нова мета, нова ціль
Новий параграф і є новий день, лінія довга на лівій руці
В книгу життя кожен вписує сам море ідей чи то купу подій
Сотні бажань або тоннами мрії, чи всі слова — вилами по воді
Я знаю, педалі крутитиму далі. Хай я не зі сталі, та нерви — метал
І я переїжджатиму всі магістралі чимдуж і чимдалі, де нові міста
Щоби поділитися — непотрібно приводу
Ти маєш зерна кави чи мішаєш собі три в одному
Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів
Хай є одне стебло, але гілок більш ніж десять
Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону
І як би розділити час свій рівносильно порівну
Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці
І як би то не прив'язати себе до речей, що не мають ні сенсу, ні цін
Як не тягнути минулого ковдру, як все без образ відпускатиму я
Так часто я бачу звабливу дорогу, але розумію — вона не моя
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
В ілюмінаторі від літака в напрям екватору тече ріка
В хмарах заховані землі і час, я своїх вражень доповнюю чан
Це не кінець. Моє життя ніби телекінез
Хтось має владу, а я можу без — знову на карті я малюю хрест
Я знаю, попереду води і береги, звуки і герци і люди фонтаном
І я вже стою — у неділю чи середу, зранку чи ввечері, в парне й не парне
Інколи крок відділяє від того, щоб перевантажити внутрішній світ
Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт
Дні пролітають в єдиний потік
В зими й літа зійде сотня потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Дні пролітають в єдиний потік
В зими й літа зійде сотня потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Знову покличе мене нова мета, нова ціль
Новий параграф і є новий день, лінія довга на лівій руці
В книгу життя кожен вписує сам море ідей чи то купу подій
Сотні бажань або тоннами мрії, чи всі слова — вилами по воді
Я знаю, педалі крутитиму далі. Хай я не зі сталі, та нерви — метал
І я переїжджатиму всі магістралі чимдуж і чимдалі, де нові міста
Щоби поділитися — непотрібно приводу
Ти маєш зерна кави чи мішаєш собі три в одному
Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів
Хай є одне стебло, але гілок більш ніж десять
Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону
І як би розділити час свій рівносильно порівну
Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці
І як би то не прив'язати себе до речей, що не мають ні сенсу, ні цін
Як не тягнути минулого ковдру, як все без образ відпускатиму я
Так часто я бачу звабливу дорогу, але розумію — вона не моя
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
В ілюмінаторі від літака в напрям екватору тече ріка
В хмарах заховані землі і час, я своїх вражень доповнюю чан
Це не кінець. Моє життя ніби телекінез
Хтось має владу, а я можу без — знову на карті я малюю хрест
Я знаю, попереду води і береги, звуки і герци і люди фонтаном
І я вже стою — у неділю чи середу, зранку чи ввечері, в парне й не парне
Інколи крок відділяє від того, щоб перевантажити внутрішній світ
Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт
Дні пролітають в єдиний потік
В зими й літа зійде сотня потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Дні пролітають в єдиний потік
В зими й літа зійде сотня потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Credits
Writer(s): Vadym Altukhov, Alyona Savranenko
Lyrics powered by www.musixmatch.com
Link
Other Album Tracks
© 2024 All rights reserved. Rockol.com S.r.l. Website image policy
Rockol
- Rockol only uses images and photos made available for promotional purposes (“for press use”) by record companies, artist managements and p.r. agencies.
- Said images are used to exert a right to report and a finality of the criticism, in a degraded mode compliant to copyright laws, and exclusively inclosed in our own informative content.
- Only non-exclusive images addressed to newspaper use and, in general, copyright-free are accepted.
- Live photos are published when licensed by photographers whose copyright is quoted.
- Rockol is available to pay the right holder a fair fee should a published image’s author be unknown at the time of publishing.
Feedback
Please immediately report the presence of images possibly not compliant with the above cases so as to quickly verify an improper use: where confirmed, we would immediately proceed to their removal.