Про козака грицька

Летів серед ночі як скажений по степах
Швидкий та хитрий козак Грицько
А коник носом заорав у бур'янах
Заіржав і жаба дала цицьки
А коник носом заорав у бур'янах
Заіржав і жаба дала цицьки

І в'їхав Грицько буйним носом у бур'ян
Почухав усі свої болячки
До ранку треба хоч ти стрель у вражий стан
А йти ж як до Києва рачки
Вовки й лисиці завивали у ярах
Звіряча тічка жирувала
І, наче свічка, гостра шабля у руках
При світлі місяці палала
І, наче свічка, гостра шабля у руках
При світлі місяці палала

Він прийде у ворожий табір понад став
Вражині уклониться він низько
Та й збреше, збреше, як лукавий не брехав
І в пастку піде враже військо
Та й збреше, збреше, як лукавий не брехав
І в пастку піде враже військо

А після бою в люту смерть жахлива путь
Ось паля знизу в серце суне
Вам, вороги, його нізащо не збагнуть
Він вам всміхнеться й в очі плюне
Вам, вороги, його нізащо не збагнуть
Він вам всміхнеться й в очі плюне

Якби ж ніхто не йшов за тебе в смертний герць
Тобі б, Украйно, не вціліти
Летів і дибав на карачках в люту смерть
Той, хто найбільше мусив жити
Летів і дибав на карачках в люту смерть
Той, хто найбільше мусив жити



Credits
Writer(s): Eduard Drach
Lyrics powered by www.musixmatch.com

Link