Потрібен живим
Я не збираюсь тебе вчити — просто пару речей тобі покажу
Сім століть кращі сини вмирали за країну нашу
Скільки бачив цей народ і скільки земля та нила
Ця орда не дає спокою від короля Данила
І руйнує наші мури не ворог, а чвари блядські
І коли вже знайдуть спільне всі петлюри й скоропадські?
Від Русі до наших днів усі вади в нас одні
Чи то дурні, бо бідні, чи все ж ми бідні, бо дурні?
Я не дивуюся тікток-пісюхам: ляпне — потім плаче
Тут дорослі вкрали все і навіть віру дитячу
Я терпляче, брачо, мучу свій хіп-хоп — в біт підкачуй
Все недарма, поки бачу я в залі очі гарячі
Точно втрачено не все: є репчина, що думку завжди несе
У нас різні величини, завдання, більшість повзе
Бо ця нахаба вкрала блага
Та в твої казки не вірять і в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"
Дещо накипіло, далі шлях правди топчу
Я слова переплітаю вміло, як фарби Марчук
Рано помирати, брате, падати в це жито
Хай від карми дохнуть гади, а нам будувати й жити
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Ти потрібен нам живим, бо твій розум (так)
Може зупинити всі наші сльози (так)
І цей трек, немов Микола Амосов
Запускає твоє серце уколом адреналіна дози
Проза — як просо: мій плуг на совісті тросах
Кажуть: "Друг, краще ти не суй в політику носа
Роби бабки, ти пішак, все вирішують боси"
Та я їбашу як ішак, в собі вбивши малороса
Кажуть: "Брат, куди пропав? Де старий простенький стиль?"
Що за роки я накопав, до цього треба дорости
Я проніс — ти відчуваєш дух в рядках куплетних
Я не можу вас лишити на цих блазнів безхребетних
Поки ті псевдозірки ділять премії в кублі
Я ніколи не міняв честь і душу на рублі
Я в твої вуглі, брате, підливаю трохи палива
Ми досі валим, тільки час поставить справжні бали нам
Я йшов по сходах, гриз бетон
Я в душі залишу міцний шов, як Борис Патон
Всім респекти за support, і знову піднялась рука
Я повішу цей акорд, як КГБ Івасюка
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Сім століть кращі сини вмирали за країну нашу
Скільки бачив цей народ і скільки земля та нила
Ця орда не дає спокою від короля Данила
І руйнує наші мури не ворог, а чвари блядські
І коли вже знайдуть спільне всі петлюри й скоропадські?
Від Русі до наших днів усі вади в нас одні
Чи то дурні, бо бідні, чи все ж ми бідні, бо дурні?
Я не дивуюся тікток-пісюхам: ляпне — потім плаче
Тут дорослі вкрали все і навіть віру дитячу
Я терпляче, брачо, мучу свій хіп-хоп — в біт підкачуй
Все недарма, поки бачу я в залі очі гарячі
Точно втрачено не все: є репчина, що думку завжди несе
У нас різні величини, завдання, більшість повзе
Бо ця нахаба вкрала блага
Та в твої казки не вірять і в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"
Дещо накипіло, далі шлях правди топчу
Я слова переплітаю вміло, як фарби Марчук
Рано помирати, брате, падати в це жито
Хай від карми дохнуть гади, а нам будувати й жити
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Ти потрібен нам живим, бо твій розум (так)
Може зупинити всі наші сльози (так)
І цей трек, немов Микола Амосов
Запускає твоє серце уколом адреналіна дози
Проза — як просо: мій плуг на совісті тросах
Кажуть: "Друг, краще ти не суй в політику носа
Роби бабки, ти пішак, все вирішують боси"
Та я їбашу як ішак, в собі вбивши малороса
Кажуть: "Брат, куди пропав? Де старий простенький стиль?"
Що за роки я накопав, до цього треба дорости
Я проніс — ти відчуваєш дух в рядках куплетних
Я не можу вас лишити на цих блазнів безхребетних
Поки ті псевдозірки ділять премії в кублі
Я ніколи не міняв честь і душу на рублі
Я в твої вуглі, брате, підливаю трохи палива
Ми досі валим, тільки час поставить справжні бали нам
Я йшов по сходах, гриз бетон
Я в душі залишу міцний шов, як Борис Патон
Всім респекти за support, і знову піднялась рука
Я повішу цей акорд, як КГБ Івасюка
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Credits
Writer(s): александр ярмак, игорь перегудов
Lyrics powered by www.musixmatch.com
Link
© 2024 All rights reserved. Rockol.com S.r.l. Website image policy
Rockol
- Rockol only uses images and photos made available for promotional purposes (“for press use”) by record companies, artist managements and p.r. agencies.
- Said images are used to exert a right to report and a finality of the criticism, in a degraded mode compliant to copyright laws, and exclusively inclosed in our own informative content.
- Only non-exclusive images addressed to newspaper use and, in general, copyright-free are accepted.
- Live photos are published when licensed by photographers whose copyright is quoted.
- Rockol is available to pay the right holder a fair fee should a published image’s author be unknown at the time of publishing.
Feedback
Please immediately report the presence of images possibly not compliant with the above cases so as to quickly verify an improper use: where confirmed, we would immediately proceed to their removal.