Докука

Часом буває так
Це наче кінцева зупинка
І серце тремтить як підбитий птах
І кожна клітинка
Шукає надійне щось
Як батька покинуті діти
Усе що залишилось
Себе або всесвіт змінити

Мир переменчив, мир это война
Слабость это сила, свобода это рабство
Друга поманит другая сторона
Брату плевать на равенство и братство

Как не душили бы души не дрожат
Воды точат камень словом или делом
К свету стремятся бесценным дорожат
Одни зовут их глупыми, другие смелыми

Продашь свою душу, продашь свою душу
Если хочешь на иконах увидеть свое лицо
Продашь свою душу, продашь свою душу
Это всё что хотел я сказать, это всё.

Отак живу: як мавпа серед мавп.
Чолом прогрішним із тавром зажури
Все б'юся об тверді камінні мури,
Як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.

Василь Стус



Credits
Lyrics powered by www.musixmatch.com

Link