Знову

Знову просинаюсь, бачу над собою сіре небо
Може просто хмарно, ну а може обвалилась стеля
Знову у полоні пошуків, ким я хотів би бути
Запитань чимало, а на кожне відповідей купа
Знову варіантів дохєра, але ніяк немає
Виходу з бетонної коробки, яка закриває
З всіх сторін її тримає моє коло спілкування
Кожний мій ривок воно зупине, кожне намагання
Знову спотикаюся між тих самих невдалих рішень
Пошук себе в інших, знову ж таки, я ще не закінчив
Бачучи того чого нема, я ніби зариваюсь
У підвал уявного де є, все чого я бажаю
Знову саркофаг стискається усе дедалі більше
Я би спробував пробити, але ні, це все навіщо?
Навіть вийшовши на волю, незалежним знову ставши
Я підсів на образ самого себе, і це назавжди

Хей, іще одна зрада себе самого
Я залишив позаду все, що усе ще могло
Все ж показати мені, безглуздість більшості спроб
Все ж показати мені, холодні стіни - не гроб
Хей, допоки не зрозумів
Що в цьому світі все ж кожен, живе у пітьмі
У своїх стінах, що всі, тверді і непробивні
Але хтось виліз на них, а хтось сховався як в дім



Credits
Writer(s): Dmytro Obukhov
Lyrics powered by www.musixmatch.com

Link