часточка суті

Заговорений відьмами стилю
М'яко ніби листями сакури розкочуюю килим
Видавалися милими а
Поки ми не доконали в заглибинах

Пам'ять проллється сльозами бурштинними
В них наче лялечки думки мої
Я з римою пишу картини на чистому білому
Зрілими вишнями

Я б вкинувся, та
Мрії спалили карман
А інакше не треба нам шмат
Неба над діадемою плетеними
Хризантемами
Ковтаю теплі молекули вулиці
Небом плітками ширяться сутінки
Я можу собі дозволити бути
Блищє до власної суті
Блищє до власної суті
Блищє до власної суті
Блищє до власної
Блищє до власної суті
Блищє до власної суті
Блищє до власної
Блищє до власної суті
Блищє до власної суті
Блищє до власної
Блищє до власної суті

Читаю докінза В позі гокінга
Під звуки течії мого кровообігу
Пересмикує від кожного шороха
А сміттєвозу непоколєбімо пофігу

В лівій руці реальності скальпель
Відріза цифрову пуповину
Правицею, аби прокинутись
Шпигону концентрат кофеїну

Безміру фільтру собі під шкіру
Чергового трендового кольору
Хамелеон я хаваю міліон думок
Мавпа саторі

В медитативній прогулянці
Тілом
Я відчуваю тотальну присутність
Знов залишив в павутинні

Часточку власної суті
Часточку власної суті
Часточку власної суті
Часточку власної суті

Часточку, часточку власної суті
Часточку власної суті
Часточку суті
Часточку суті

Звернувся в середину себе
Там чужі голоси співають
Як їм довести що я свій

До себе
До себе
До себе

Пристосовуйся бігати у колесі
У тобі всі соуси використовуй в задоволення
Можливо коли ти прислухаєшся
До тиші
Серце підкаже
Як його знайти