Поле

Моє тіло під кулями
Руки стомлені, очі закриті напів
Мої ночі не зоряні
І не зламлені душі в окопі братів

Моя віра прихована
Недосяжна війною, не вбита чужим
Моє місто зруйноване
Але вбити його в них не вистачить сил

Моє сонце опалює
Мою шкіру у битві, крізь шолом йде кров
Відчуваю що падаю
Я торкаюсь землі, і останній ковток

Затискаю під раною
Я дивлюся у небо, і бачу свій дім
І моментами згадую
Моя смерть - це життя моїх милих синів

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні

Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі

Тисячи слів і ідей - рівно тисячі вбитих дітей
Поруч тисячі тих, хто чекає на мир
І ці тисячи бачили смерть
Коли люди імперії вруть - із палаючих тіл малювали сюжет
I лелеки летять у далекі міста, вони бачать яка є війна

В того мрія вернутись домому,цілим
Обійняти кохану, сказати усе
Що немає війни, що ми перемогли
Моя рідна, не плач, досить, витри лице

І на кожному кроці у кожного з тих
Вся ця мрія цвіте, як калина в саду
За свободу, за мир, за малих и старих
І заради цього він пішов на війну

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні

Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні

Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі



Credits
Writer(s): евгений викторович радионов, андрій войтенко сергійович, сергій роменський ович
Lyrics powered by www.musixmatch.com

Link