Касета

Пам'ять моя – зажована касета
Крига в грудях, вже не зігріти светром
Буденність стала кавою без цукру
Гірко, може нерозумно, мабуть, я вже втратив сенс

Може колись мої болі грунтом стануть (стану)
З нього проростуть напевно квіти
З вітром я розвіюсь над містами (лечу)
Шкода, не застану більше літа (на жаль)

24 на 7 я точив ремесло
Намагався злетіти, та відвалилось крило
Опинився на дні, та це все вже колись було
Серце в'яне повільно, хоч ніколи й не цвіло

За плечимо зеро
Поламалось перо
Не описати текстом, як мене це заїбло

І допоки я тут, це нескінченна гонитва
Я втомився на пів дороги, я вже вигорів зовсім
Мама каже мені треба добре їсти й молитва
Та додому йду п'яним, знову сплю на підлозі

На дні стакану гублю вроду
На дні стакану гублю розум

Моя голова лабіринт, мені не вибратися з нього
Ніби все вже є, і ніби нема нічого
Дні, тижні, місяці не виходжу з дому
Вулицю давно вже бачив тільки із балкону

Полюби мене зараз, я віддячу потім
Я щодня намагаюсь стати тим ким хотів
Так я маю мету, хоч забив на планер
І тепер



Credits
Writer(s): андрій костюк
Lyrics powered by www.musixmatch.com

Link