Весна

Де знаходиться душа? В цій частині тіла?
Моя душа весна! В ній так багато світла!
Вона безодня, прірва, її і зовні видно
Про все, що колись мріяв, ні мені не прикро

Бо весна гріє промінням кота
Зілля, повітря, краса
В якій я, в якій я заблукав
Бо весна гріє промінням кота
Зілля, повітря, краса
В якій я, в якій я заблукав

Весна пахне, як мамина цицька
Я досі немовля, я досі як скрипка
Ти мене не розумієш, тому розмова стисла
Я вода - я Буг, Дніпро, я Тиса
Голова моя не на місце, тим паче де мої мізки?
Ти бачиш ми такі різні, різні, дикі, дикі, не свійські і скрізь так
Головне правило життя: дихай і смійся
Не зважай на те, що воно дивне, як місяць
Йди ти до біса і прийдеш до цілі
Більше мрій і ще більше втілюй
І ще більше втілюй
Ці сліди на тілі
Говорять про те що я був в потойбіччі
На відсіч
Я віртуріанська людина Давінчі

Де знаходиться душа? В якій частині тіла?
Моя душа весна! В ній так багато світла!
Вона безодня, прірва, її і зовні видно
Про все, що колись мріяв, ні мені не прикро

Весна пахне і я нюхаю її
Холодної води в металевому відрі
Достатньо, але я набираю ще
До повноти кишень,в яких заблукав ковчег
Алілуя! Послухай!
Я відвертий, як ніколи, як біля ікони
Я спостерігав за пульсацією міста, на моїх очах розшаровувався простір
Люди ніби з картин Матісса - хлопців від дівчат, дівчат від хлопців
Не відрізнити, я потратив під зливу
Очі на потилиці і я до цього звикнув
Купи мені вільну, придбай мені кісту!
Я хочу пити Lacryma Christi
Моя лайка, як пісня
Куди настрій подівся
Смійся, смійся, смійся
Поки доля дає на горіхи з часником
Я як справжній сомельє насолоджуюсь гріхом
Первородним, непокірним
Він у форму в веремії
Беру гори я в обійми
І стискаю їх повільно
Так робили титани та велетні
Кожен день свято називаю їх Великдні
Сумні бо дурні, дурні бо невпевнені!
Я цілую своє відображення в дзеркалі

Бо весна і не можу інакше
Весна я задихаюсь від вражень