Відчайдушно живий

Світ у руках моїх здається сірішим кожного дня
Все купляється грішми
В тому числі життя і свобода
Так каже тікток з новоствореного акаунту
Це точно не брехня
Натягую товсту шкіру на свій скелет
Незалежно від того яка погода

За словом в кишеню не лізь
В тій кишені давно пусто, величезні дірки
Прожив місяць в новому місті
Все, ти вже місцевий, корінний
Видно дірки у твоїх мізках
А на руках сліди того як ніжно цілували кийки
Знаєш - твій справжній дім -
Місце де ти найщиріше собі перед дзеркалом нив

Тебе заполонить нова система місцева
Ти не частина системи
Ти над системою, десь приблизно під стелею
Дивишися на це зверху
Розумієш як в системі все сумно із темами
Для розмов і переживань живих
Система стає щодня все більш темною

А ти маєш багато деталей своїх
Ти їх з собою з рідного болота приніс
Якось ці деталі ніби і зайві в механізмі
Механізм холодний, розмова через ніс
Простудитися - неприємно надто
Коли доводиться з ліжка дивитися увись
Механізм рухається весь, навіть без твоїх деталей
Ніби всередині нього сидить біс

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

В лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

У новому місті надто важко
Продовжувати слідувати установленим звичкам
Бо вони ж до місцевості часто прив'язані
А радше до місцевих ничок
Тут же ситуація трішки інша
Нікому не цікаві твої звички, ти затичка
У випадку якшо поллється надто багато справ
Або якшо заїло замок - ти відмичка

А так хочеться грати роль для скрипки смичка
Замість ролі корисного дурника
Ми ніби то й сяємо, але як у фільмі Кубрика
Біль від голови до копчика
Місцеві лікарі кажуть шо це від кількості справ
Підіймається тиск і болить голова
Але чогось не можеш пригадати чи було таке у батьків твоїх
Коли був у ролі малого хлопчика

Я це так чекав - стати дорослим
Понестися в далекі міста, побачити море, підкорити гори
Чому у пачку дорослості ніхто ніколи не кладе інструкцію
З побічними діями у вигляді болей
В голові, у спині, колінах, душі, у серці
Попереку, вухах, ніхто не пише про це ні на аркуші
Ні акушери про це не говорять
Коли приймають тебе на роботу в "життя", десь неподалік від ратуші

Fuckin shit- чути по телику
Замість "відпіздити" по телику казали "відгамселити"
Але в новому місті чогось все таки саме піздять
Інколи навіть під акомпонемент гарної пісні
За сценою заставлена наїдками гримерка
Така собі зона спокою, як для пса його будка
Але зрештою будь яке місце без тебе справжнього - це показуха

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

Я в лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи